понеділок, 22 березня 2010 р.

І знову, як?

Як мені побачити чудо? Хтось казав бути ним. Стараюсь. Здається помічаю. Але занадто ідеалістично налаштована, аби повірити, що ось воно, МОЄ чудо. Ні, то ще не моє, я трошки почекаю і воно прийде. Чекаю, таке враження, що перебираю чудесами, як шкарпетками.
Але чи то добре? Чи не буде так, що і в труні буду думати, "ще трошки"? Але чи точно зле би було так думати і в труні? Може то і краще, шукати не зупиняючись? Поки що мені так подобається :-)

Немає коментарів:

Дописати коментар